Тваринництво в компанії «Епіцентр Агро»: соціальний проект чи прибутковий бізнес?

11.01.2024

Галузь тваринництва «Епіцентр Агро», як і інші, зазнала змін після початку повномасштабного вторгнення. Тимчасове припинення роботи переробних підприємств, зростання собівартості виробництва продукції через підвищення цін на покупні корми, ветеринарні препарати, засоби для доїння, ПММ та електроенергію – це лише частина перешкод, з якими зіткнулися фахівці цього напрямку. Однак, в компанії все ж вважають, що тваринництво є перспективною та прибутковою галуззю. Щоправда, за певних умов.

Незважаючи на всі перипетії, я не можу називати тваринництво соціальним проектом– це є бізнес з усіма його бонусами, задачами та зобов’язаннями. Проте, щоб отримати та оцінити ці переваги, потрібно докласти чимало зусиль. Перш за все, інвестиційних. Для отримання очікуваної рентабельності необхідно мати потужний старт. А в тваринництві, де є радянська ферма із такими самими тваринами, вона буде існувати, але буде збитковою. Ця ферма вже давно віддала свій прибуток, тому потрібно вкладати і розвивати галузь для отримання вищих показників, – розповідає Олександр Завязун, керівник зоотехнічної служби Північного кластеру «Епіцентр Агро».

За його словами, аби зробити тваринництво перспективним, має відбуватися системна державна підтримка цього напрямку. Йдеться не лише про дотації, хоча і про них також, а й про власні потреби: забезпечення якісним відтворювальним матеріалом, розширенням ринків збуту, заохоченням молоді отримувати відповідну освіту і працювати в галузі. Цю думку підтримує й Віталій Грудецький, керівник відділу тваринництва Західного кластеру.

Наші першочергові задачі – це покращення генетичного потенціалу, умов утримання поголів’я та залучення профільних фахівців. Якщо знаходити відповідні рішення, то можна переконатися, що тваринництво – прибуткова галузь, яка формує надходження постійно впродовж всього року, на відміну від того ж рослинництва, – коментує він.

Якщо говорити про генетику поголів’я, то в обох кластерах впродовж останніх років вона покращувалась. Це стало результатом більш прискіпливого та обґрунтованого підбору генетичного матеріалу. Серед основних порід ВРХ – українська чорно-ряба молочна, джерсейська, голштинська. Станом на кінець 2023 року поголів’я ВРХ у Північному кластері складало майже 5 тис. голів, у Західному – 3600 голів. На сьогодні середній добовий надій по двох кластерах у заліковій вазі складає 22,6 кг/добу на фуражну корову, що на 10% більше від запланованого. Невисокі показники надою порівняно з іншими гравцями ринку пояснюються морально застарілою матеріальною базою радянських проектів і малопродуктивними породами ВРХ, які хоч і покращуються європейською генетикою,  але поки не демонструють високих результатів. Попри це позитивна динаміка рентабельності спостерігалася не лише у 2023-му, а й впродовж останніх п’яти років.

Рівень оснащення ферм очільники напрямку обох кластерів оцінюють як середній. Разом з тим, щороку компанія реалізовує відповідні проекти з метою покращення умов утримання і годівлі поголів’я. Зокрема, на МТК с. Велика Медведівка облаштували резиновим покриттям один корівник із чотирьох наявних, забетонували площадку для утримання молодняку та сухостою. На МТФ с. Митинці облаштували бетонну площадку для утримання тварин різних вікових груп. На ферми Північного кластеру придбали тюкопреси, кормозмішувачі, соломорізки і мінітрактор для підгортання кормів. У Західному кластері було здійснено будівництво кормових столів з піднавісами зони відпочинку. На МТФ с. Сокиренці було введено в експлуатацію другу лінію доїльної зали для доїння корів. Також придбано кормозмішувачі, проведено перекриття трьох корівників на МТК с. Суслівці. Закуплено і встановлено 2 молокопроводи УДМ-200 (Гуків, Голенищево).

– Окрім застарілого оснащення, яке ми намагаємось систематично оновлювати, зараз існує проблема із залученням молодих фахівців на посади доглядачів за тваринами, механізаторів, операторів машинного доїння тощо. Я ще називаю їх основними працівниками, без яких щоденний виробничий процес буде просто неможливим. Молодь йде в тваринництво, хоча й повільно і не дуже охоче. Та я розумію, що після того, як цей працівник здобуде практичні навички, на нього відкриється виробниче полювання. Тому ми намагаємось до цього готуватися, заохочувати підвищенням заробітної плати чи соціальним пакетом. Тільки так ми збережемо молодих спеціалістів, – розповідає Олександр Завязун.

Не менш важливим керівники напрямку вважають підвищення кваліфікації наявних працівників різного рівня. Якщо раніше команда тваринників «Епіцентр Агро» брала безпосередню участь в різноманітних науково-практичних заходах, то зараз здебільшого перейшла у формат онлайн-навчання. Це дозволяє ділитись власним досвідом і переймати його в інших представників галузі.

Варто зауважити, що минулого року фінансова служба «Епіцентр Агро» здійснила низку розрахунків, у яких порівнювала рентабельність галузей рослинництва і тваринництва на 1 га. В результаті було встановлено, що середній показник EBITDA товарних посівів рослинництва коливається в районі $100/га. Якщо валову EBITDA сегменту тваринництва холдингу розділити на площу земель під кормовими культурами (кукурудза на силос, одно- та багаторічні трави), то показник EBITDA на 1 га складає понад $800/га. Таким чином, в умовах низьких цін на товарну продукцію рослинництва та труднощів з її збутом, тваринництво як наступна ланка в ланцюгу «від сировини до готового продукту» може бути прибутковим і перспективним напрямком.